Яблоневый цвет. Книга 2 читать онлайн

О книге

Жанр:

историческое фэнтези

Издано в 2019 году.

Номер издания: 9780887155642.

Аннотация

Книга «И ветер развеет печали» является историческим фэнтези и посвящена родителям Валентина Феликсовича Ясенецкого-Войно (Святого Луки). Святитель писал с теплотой, благодарностью и уважением о своих родителях, Феликсе Станиславовиче и Марии Дмитриевне. Он считал, что свою религиозность унаследовал, скорее, от отца-католика. Мать Святителя была глубоко верующей православной женщиной и оставила глубокий след в его душе. При написании книги пришлось ознакомиться со многими первоисточниками, сопоставлять факты, выстраивать их в хронологической последовательности, думать, что побудило героев поступать, так или иначе. То, что в некоторых статьях было неясным для авторов или вызывало осуждение, для меня стало вполне логичным и благочестивым Во второй книге под названием «Яблоневый цвет» события разворачиваются в городе Керчи, куда переезжает семья. Любуясь красотами древнего города, герои переживают внутреннюю драму, связанную с потерей малышей. В Керчи рождается и будущий Святитель Лука. По делам службы глава семейства должен переезжать, сначала в Херсон, затем в Кишинев и, наконец, в Киев. Верная жена всегда сопровождает супруга. Подрастают дети, интересно складываются их судьбы. Сын Валентин получает диплом врача. Кто знал, что это будущее светило медицины? И только родители всегда верили в своих детей.

Анна Рось - Яблоневый цвет. Книга 2

На новому місці

Прибувши до Керчі, сім'я Ясенецьких-Войно зупинилася в будинку Мазані. Фелікс Станіславович за попередньою домовленістю став управляючим аптекою провізора Миколи Івановича Соколовського. Аптека розташовувалася у великому багатоквартирному будинку колишнього міського голови Миколи Івановича Мазані, на перехресті Строганівської та Воронцовської вулиць, в самому центрі міста. У будинку Мазані були квартири для господаря, управляючого, а також окремі кімнати для співробітників-фармацевтів.

Сім'я Ясенецьких-Войно оселилася на другому поверсі. З вікон було видно великий фонтан. Недалеко від будинку розташовувалася булочна, звідки часто доносився аромат свіжої здоби. У Керчі було прийнято в булочних пекти хліб.

На Марію місто відразу справило приємне враження. Їй подобалося, що тут є чоловіча і жіноча гімназії, собор, театр, телеграфна станція, музей, міська бібліотека і безліч історичних пам'яток.

Незвичними були високі кам'яні будинки з різноманітними архітектурними елементами, широкі чисті вулиці з хорошими тротуарами, лавками та магазинами.

Влаштувавши побут і відпочивши після виснажливої дороги з Перекопу, сімейство Ясенецьких-Войно вирушило подивитися на місто поближче. Спочатку пішли на набережну, до царської пристані, де знаходився фонтан, оточений низькорослими деревами. Зелені взагалі було мало в місті. На центральній Воронцовській вулиці, де стояв їхній будинок, і на Дворянській зрідка росли акації.

Марія милувалася морем, високою горою, що називалася Мітридатовою, куди вели широкі кам'яні сходи, прикрашені фігурами міфічних грифонів. Щоб піднятися до Олександро-Невської церкви, розташованої в музеї старовини, треба було подолати понад двісті ступенів. Оскільки Марія була вже на п'ятому місяці вагітності, похід на гору вирішили відкласти.

У центрі міста знаходилася велика базарна площа, де у Марії просто розбігалися очі від розмаїття. В кінці літа тут були дешеві кавуни, дині, виноград, яблука, груші, горіхи, гарбузи та інші дари землі.

Молода пара купила фрукти і поверталася додому.

– Подобається тобі тут, Марієчка? – запитав Фелікс, обіймаючи дружину.

– Дуже подобається, краще, ніж в Перекопі, ти не переживай, – посміхнулася вона.

– І мені подобається, – сказав трирічний Володя, кусаючи соковиту грушу.

– Марія, у нас на першому поверсі є агентство компанії «Надія», вони мені пропонують роботу.

– А чим вони займаються?

– Це Санкт-Петербурзька компанія. Займаються страхуванням майна від вогню, а також багажу від пошкодження або втрати при доставці морем, річками або сухопутним транспортом.

С этой книгой читают